Автор слов: А. Гарсмана 
Композитор: Андрей Данилко 

Вєрка
Зачем мы повстрєчалiсь
С тобою на вокзалє,
Зачєм ко мнє тогда ти подошол!
Моi глаза так ясно, 
Усе тобі сказали - "Міша"
И нам с тобой Мiшаня стало хо-ро-шо!

Міша
Я бачив тільки очі,
Вуста твої дівочі,
І груди, що здіймались, як міхи.

Вэрка
Я шось сказать хотєла,
Молчала і робєла,
Но ти простіл усє мої гріхи.

Приспів: (Разом…)
Ми збагнули тільки потім,
Що любов шалений потяг,
Він байдужій до прокльонів,
До благань страждань і сліз.
Ми забули номер рейса,
І закончились вже рельси,
І летять, як ті вагони,
Наші долі під укіс.

Міша
В купе твоїм службовім,
Є місце для любові,

Вэрка - Конэчно

Міша - Я там злітав душею, як літак. 

Вэрка - Як літак

Міша - І наче не навмисно,
За тебе всі коліса, Вєра! 
Відповідали так, так, так, так, так.

Вэрка…
Мишко - Орел мій юний,
Не рві мнє сєрдца струни,
Я всё-равно скажу тебе одно:
Любов - вона, як море, Міша,
Так от, як в нас Love Story, Міша,
Нєт даже у Індійському кіно.

Приспів:
Ми збагнули тільки потім,
Що любов шалений потяг,
Він байдужий до прокльонів,
До благань страждань і сліз.
Ми забули номер рейса, 
І закончились вже рельси,
І летять, як ті вагони,
Наші долі під укіс.

Вєрка - Міша 

Міша - Вєра